«Простір інклюзивної громади – це простір спілкування та продуктивної взаємодії суспільства», − Володимир Висоцький, аналітик Cullman Workshop та співзасновник студії універсального дизайну ORFO

Вже стало доброю традицією збирати у червні місяці сьомий рік поспіль тих, хто змінює культурний та міський простір Львова. Організаторами цьогорічної Майстерні виступили Інститут міста спільно з Львівською міською радою та Німецьким представництвом GIZ у Львові. Що цікавого відбувалось в рамках цих активностей, аби транслювати бібліотечні інновації як приклад? Серед учасників, які подали свою заявку, стала активна, творча та фахова команда Сенсотеки, яка розташована у Стрийському парку м. Львова.

Наступні цікаві форми роботи можуть надихнути бібліотекарів ОТГ розглянути діяльність своїх книгозбірень під кутом інклюзивності простору.

Так, під час презентації та напрацювання карти дій для бібліотек «Сенсотека: успішний кейс створення інклюзивного простору» учасники долали стереотипи і піднімали питання універсальності та доступності дизайну, обговорили, як спілкуватись з людьми з інвалідністю, щоб не створювати ще більших бар’єрів та як зробити їхнє перебування у бібліотеках комфортнішим.

Про те, що треба зробити, щоб місто стало зручним та комфортним для людей з інвалідністю, дітей, мешканців старшого віку, батьків з візками, велосипедистів тощо, йшлося під час інтерактивного спілкування про доступне міське середовище «Як зробити Львів доступним?».

Учасникам дискусії було запропоновано взяти участь у процесі напрацювання спільного бачення того, що кожен з нас може зробити, аби навколишнє середовище стало дружнішим, аби всім було комфортно жити у Львові, незважаючи на будь-які обставини.

Яке воно місто, коли ти його не бачиш? Чи намагалися ви зрозуміти місто без візуальної картинки, коли все, що у вас є для сприйняття середовища – це дотик, слух, запах? Екскурсія з закритими очима «Доторкнись до історії Львова» була розрахована на зрячих та незрячих львів’ян та гостей міста.

Зрячі відвідувачі мали змогу отримати новий для себе досвід, а незрячі відвідувачі − відкрити для себе цікаві несподіванки про місто, адже маршрут сплановано саме з наголосом на не візуальну  складову.

Отже, середньовічний лицар, вбраний в обладунки з голови до ніг, поділився цікавими історіями Львова, а учасники екскурсії мали змогу до неї доторкнутись.

Доторкнутись у прямому сенсі − розпізнати перший електричний дзвінок біля брами на дотик, кам’яні мури Вірменки, бронзовий макет Львова, шерстяні костюми середньовічних дам.

Інформацію люб’язно надано Централізованою бібліотечною системою м. Львова,  яка спільно з ГО «Інститут українських студій» при підтримці Львівської міської ради втілює в життя проект Сенсотека.

Ви застали істерику

Ви бачите дитину, яка поводиться не за віком, падає на підлогу і качається, б’ється головою, штовхає оточуючих і кусає руки. Не поспішайте робити висновок, що дитина невихована, а винні в усьому батьки. Можливо, це – дитина з аутизмом, а ви є свідком сенсорного перевантаження.

 Що можна зробити?

  • Утримайтеся від звинувачень у поганому вихованні, якщо ви нічого не знаєте про цю сім’ю.
  • Ви можете запропонувати свою допомогу розгубленим батькам. Якщо ви підтримаєте батьків, дасте їм знати, що ви їх розумієте і не засуджуєте, то ваш спокій передасться й іншим.
  • Ви можете поглянути, чи немає поблизу небезпечних предметів або таких, що б’ються, та прибрати їх.
  • У такій ситуації дитині потрібне усамітнення, а не зайва стороння увага. Можливо, дитину краще вивести з людного місця, а перехожих – заспокоїти.

Ви можете нашкодити, якщо будете…

  • замість підтримки − давати поради або критикувати батьків.
  • викликати термінові служби (невідкладну допомогу, поліцію і т.п.). Краще дотримуватися спокою − так ситуація врегулюється швидше.
  • надавати додаткову увагу дитині у вигляді залякування: «Зараз заберу тебе!» − або задобрювання: «Дивись, яка в мене є для тебе смачна цукерка (гарна іграшка)!». Це тільки посилить сенсорне перевантаження і подовжить істерику.

Аутизм або розлад аутистичного спектру (РАС) – це не хвороба, а особливість розвитку!

Характеризується труднощами у соціальній взаємодії, особливостями спілкування та навчання, повторюваною поведінкою й іншими індивідуальними відмінними рисами. Приблизно 1%  людей у світі мають аутизм.

2 квітня – Всесвітній день інформування про аутизм, «день у блакитному».

Використані матеріали: inclusion.com.ua, autism.ua

 Що робити, якщо ви стали свідком епілептичного нападу (судом)?

  • Зберігайте спокій, зафіксуйте тривалість нападу.
  • Не стримуйте руки хворого, не кладіть нічого йому до рота, щоб відкрити щелепу.
  • Стежте, щоб хворий не завдав собі травм.
  • Покладіть хворого на бік, під голову щось м’яке.
  • Послабте одяг навколо шиї.
  • Не давайте ніяких ліків або рідини.
  • Не турбуйте хворого після нападу, спокійно поясніть, що сталося.
  • Якщо напад стався з людиною вперше, тривав більше 5 хвилин, чи після першого нападу відразу стався другий, якщо є травми – викличте швидку допомогу.

Пам’ятайте! Епілепсія – не психічний розлад. Не передається від однієї людини до іншої.

26 березня – Всесвітній день розповсюдження інформації про епілепсію, або Фіолетовий день.

Використані матеріали: буклет, підготований ГО «Бачити серцем»

Пам’ятка доступності для людей з порушеннями зору

Найважливіше, що потрібно пам’ятати – людина, яка має порушення зору – така сама людина з почуттями, емоціями, турботами, думками.

  • Зустрівши людину з порушеннями зору, обов’язково потрібно привітатися та представитися.
  • Зорієнтуйте людину в просторі (покажіть та розкажіть розташування меблів, словесно опишіть приміщення).
  • За потреби покажіть та детально опишіть туалет (де розташований унітаз, бак зі сміттям, раковина для миття рук тощо).
  • У розмові використовуйте слова «подивись», «поглянь».
  • Намагайтеся жести і міміку перевести у вербальне мовлення.
  • Якщо ви побачили, що незряча людина забруднилась, потрібно тактовно про це повідомити.
  • Якщо незряча людина прийшла із супроводжуючим, звертайтеся безпосередньо до людини із порушеннями зору.
  • Пам’ятайте, якщо ви щось забули, то перепитайте у незрячої людини, як краще зробити – і він/вона обов’язково вас навчить!

15 жовтня – Міжнародний день білої тростини.

Використані матеріали: буклет, підготований ГО «Бачити серцем»

Доступність для людей з порушеннями слуху

  • У місці зустрічі відвідувачів має бути табличка «я не чую», аби відвідувач із порушеннями слуху міг вказати на свою особливість.
  • Запропонуйте відвідувачеві із порушенням слуху місце із гарним освітленням.
  • Добре, коли персонал має навички спілкування з нечуючими (дактиль, жестова мова).
  • Будьте готові спілкуватися з людиною у письмовому вигляді (блокнот, ручка).
  • У приміщенні має бути розроблена навігація, де вказане розміщення туалету.

3 березня – Міжнародний день здоров’я вуха та слуху.

Використані матеріали: буклет, підготований ГО «Відчуй»

Інструменти для бібліотек

Спілкування

  1. Вживати коректну лексику що людей з інвалідністю.
  2. Поширити інформацію про інвалідність та коректну лексику серед своїх колег.
  3. Навчитись та навчити своїх колег супроводжувати незрячих.
  4. Почепити біля робочого місця табличку «я не чую», аби нечуючі відвідувачі змогли вказати на свою особливість.
  5. Зробити свою сторінку у Фейсбук більш інклюзивною – альтекст чи описи фото та відео для незрячих, субтитри до відео для нечуючих.

Доступний простір

  1. Розробити навігацію простором (план приміщення), де вказане розташування туалету.
  2. Розробити тактильну карту приміщення, таблички шрифтом Брайля для незрячих.
  3. Почати чи продовжити збирати колекцію озвучених книг та книг шрифтом Брайля.
  4. Перевірити, чи доступна бібліотека людині на візку, на милицях тощо, і чи є шанс зробити її доступнішою.
  5. Якщо бібліотека недоступна людині на візку (сходи без ліфта), можна часом виходити надвір та організовувати події просто неба.

Зростати разом

  1. Відвідувати події, пов’язані з інклюзією, аби краще орієнтуватися в темі.
  2. Організувати подію про доступність, жестову мову тощо.
  3. Подбати, аби події, які ви організовуєте, були доступними (описи приміщення, переклад жестовою мовою, супровід тощо).
  4. Організувати місце /час для людей з аутизмом (без різких звуків, з не надто яскравим світлом)
  5. Поширити інформацію про свої доступні події у спеціалізованих групах у Фейсбук.

На нашому блозі ми вже розповідали  про принципи універсального дизайну та рекомендації для бібліотек застосування.

Пам’ятаємо, що доступними мають бути не тільки вулиця та об’єкти. А як щодо вражень та емоцій, нових подій у житті? Всього того, від чого ми стаємо внутрішньо багатшими. Наступним пріоритетом, над яким будуть працюватимуть бібліотеки, може стати «Від безбар’єрних просторів – до інклюзивних емоцій». Наразі дискусію відкрито до обговорення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)