Наша країна не перша проводить адмінреформу та масштабне об’єднання громад. Проблеми, які нас лякають, так само були актуальні для Естонії, а способи їх вирішення цілком можуть спрацювати в Україні.
Примітно, що частину викликів естонці вирішують саме зараз, але об’єднання стало значно легшим саме завдяки тому, що країна вже перейшла на електронне врядування.
Тут немає черг до соціальних служб або за довідками: переважна більшість обирають звернення за послугами через інтернет. Якщо ж людина не має комп’ютера (а таких чимало), то може зробити потрібний їй запит в мерії, або ж… у бібліотеці.
Бібліотеки з початком комп’ютерної ери отримали нове дихання.
Тепер під словом “бібліотека” розуміють передусім місце вільного доступу в інтернет. А окрім того, тут можна також почитати або взяти додому книжки (тобто традиційні функції бібліотек збереглися). Комп’ютери тут не завжди нові, але їх цілком достатньо, щоби людина могла попрацювати в інтернеті, спрямувати запит тощо.
За даними Eurostat 86% естонських родин мали доступ до інтернету у 2016 році. [У 2017 році їх відсоток збільшився до 88]. Це багато, але все ж менше ніж 100%. А в 2007 році, коли країна стала на рейки електронного самоврядування, таких було всього 52%, та й з них більшість була в Таллінні, а в глибинці цей рівень не всюди сягав навіть 25%.
То чи можливо перевести на електронне врядування в громадах, де від сили чверть людей мають доступ до комп’ютера?
Естонський досвід каже, що це – цілком реальне завдання.
Головне – залишати людям альтернативу.
В Естонії поставили за принцип: можливість прийти до органу влади “ногами” має лишатися, хай яким високим буде рівень комп’ютеризації.
За 10 років країна справді зробила чимало, щоби переконати людей ходити в інтернет, а не в мерію. Нагадаємо також про бібліотеки, які лишаються “вікном до e-govcernance” для тих, хто не має комп’ютера.
Що дає громаді така відкритість?
Насправді від цього – самі плюси. Це і менше навантаження на співробітників громади (обробляти електронні запити значно простіше, аніж паперові), і відсутність черг (а черги завжди викликають роздратування у громадян, тобто виборців).
Зрештою, для громадян це – принципово інший рівень сервісу.
Докладніше у публікації
Сидоренко С. Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу// Сектор правди: Всеукраїнський інформаційний щотижневий вісник. – 2017. – № 35. – С.8-9.
Або на сайті Європейська правда